Почну одразу з головного. З "Хитрої синиці" і участі у виставці HandMade Expo - 2017, яка відбувалась 27-30 вересня у Києві. Хто слідкує за моїми новинами вконтакті (де я зараз майже не оновлюю сторінку, але основне все одно пишу), а також на новоствореній сторінці на фейсбуці (це спільна сторінка для чотирьох дизайнерок, про це трошки нижче), а також в інстраграмі, ті давно в курсі подій. І про те, що ми з дівчатами Євгенією Колесніченко, Наталією Дервіш і Ксенією Вознесенською об'єднались у гурт вільних дизайнерок і разом представили нашу творчість на спільному стенді у Києві. І про те, що скоро в нас запрацює сайт. І про нашу серію схем "Україна в серці", якій варто присвятити окрему тему, що я і зроблю трошки згодом. Але для історії і для порядку я мала зафіксувати все це в блозі.
Фотографії з виставки можна подивитись у нас в інстраграмі. А тут хочеться написати про особисті враження.
По-перше, коли навесні Женя і Ксеня запропонували разом іти на виставку, а я легко погодилась, ніхто з нас не уявляв, у яку пригоду все це виллється. Згодом до нас долучилась Наталка, і якби сама я, можливо, вже й дала задню, та разом це стало неможливо. Наш затишний чатік не замовкав цілими днями: де взяти тканину, яку тканину, скільки тканини, які робити набори, а які схеми, а що не робити, а що придумати, голки, органайзери, пакети, а як будемо вішати роботи, а, може, замовимо футболки, а обкладинки, а папір... Коли підготовка увійшла в активну фазу нарізки ниток і комплектації наборів, кожна з нас інколи забувала поїсти за цілий день. А під кінець вересня особисто мені вже важко було дивитись на нитки, вони мені снились...
Але найцікавіше було попереду. Десятки людей, знайомих, віртуально знайомих і взагалі незнайомих, компліменти і критика, піднесення і втома, розчарування і надії, все це за 4 дні таким щільним потоком вражень увірвалось у життя, що зараз, озираючись назад, можу сказати лише: це було круто! Дякую! І хочу ще!
З нами просто неможливо не почати вишивати:) Доведено чоловіком Наталки Дервіш)) |
"Синички" з Людмилою Бережною, роботи якої були на нашому стенді, і Світланою Січкар |
Команда "синичок" з Катериною Бесперствою, Тетяною Драгановою і Наталкою Олексишиною, яка вишила мою "Натурницю" |
Незабаром я розкажу про серію "Україна у серці", а також про всі свої вишивальні недоробки. Дякую, що зазираєте у блог, де б я ще стільки слів могла писати))
ООх, дякую за цей пост! Повернула мене в блог))))
ВідповістиВидалитиДякую за враження, за пост! І за фоточку!!! Обіймаю і чекаю навесні! Ну, взагалі я тебе в Києві постійно рада бачить, якшо шо...)))))
та я сама в Люди Бережної свіжий допис прочитала і думаю, треба вертатись в блог)))
Видалитита да.... бо шось я скучила наче))))
ВидалитиЗ вялікай цікавасцю пільную вашу суполку ў сеціве ( па- украінску -- у мережах), падпісана на вас на ФБ і з радасцю гляджу на вашы ўсмешлівыя твары ў блогу. Зазапляюся вашымі талентамі! Шкада, не так лёгка за працаю і клопатам прыехаць у Кіеў ( а я ў Мінску) і пазнаёміцца з вамі асабіста. Поспехаў вам, сініцы!
ВідповістиВидалитиДзякуй на добрым слове! Вельмі прыемна!
ВидалитиЯка ж гарна і цікава стаття! Ця виставка залишила для кожного, хто там був приємні спогади! Ви дуже добре підготувалися! Чекаємо весняної виставки за участю Синичок!І да, повертайся до блогу!З задоволенням буду читати нові дописи! Дякую!
ВідповістиВидалитиОй, та треба вертатись, але я останнім часом як партизанка і у вишивці, і в розробках)))
ВидалитиВи молодці!!! Була і я на тій виставці (приємні спогади), бачила ваш чудовий стенд. Все дуже сподобалося. Натхнення вам, сил і до зустрічі на весняній виставці)
ВідповістиВидалити