Математична сумка

Ще кілька місяців тому я придбала на Aliexpress тканину з принтом, який з перших секунд полонив моє серце. Я ж бо фізик за освітою, а принт хоч і не з фізичними формулами, та математикою мене теж не налякати (було колись))). Тому ще тоді я вирішила, що пошию собі сумку з цього льону. 

Льон виявився не дуже цупким, нагадував щось середнє між марлею і мішковиною. Твердий дублерин зрештою цю проблему розв'язав. 

Перед шиттям я випрала відріз і попрасувала. І в цей момент з'ясувалось, що тканина, схоже, просочена чимось і це щось добряче мені попсувало праску, на якій утворився клейкий шар, і праска стала липнути до матерії... Як боротися надалі з подібними випадками, підкажіть хто знає? 

Щодо підкадки, то мені хотілось, щоб вона була яскравою і контрастною порівняно з "математикою". Вибір упав на помаранчевий льон з того ж Aliexpress. По фактурі він був значно м'якішим і доволі тонким. Продавець запевнив, що тканина не линятиме, але перед шиттям її варто випрати, щоб вона трохи позбулась "зайвої фарби".  Я так і зробила. Колір трохи зійшов, але все одно лишився яскравим. 

Та довгий час я не могла наважитись узяти машинку і приступити все ж таки до сумки. Спершу думала піти шляхом найменшого спротиву і пошити щось на зразок еко-торби з двома ручками і без кишень та застібки. Але поміркувавши, вирішила, що хотіла би таки, щоб сумка закривалась і мала пару кишеньок. В якусь мить, прокинувшись зранку і надихнувшись майстер-класом Анастасії Арбузової, я сіла за машинку. 

Докладно розказувати про те, як минув мій день, я не буду. Технологія гарно описана у Анастасії, я, в основному, старалась дотримуватись неї. Від себе додала накладну кишеню, оброблену косою бейкою з того ж помаранчевого льону. Ідея з квіткою виникла, щоб замаскувати неохайний кут (пороти вже не було сил). Квітку робила "з довідником Стеля", простіше кажучи, від балди:) Середина — це ґудзик, обтягнутий чорною тканиною. А вийшло в результаті дуже мило. Я ж дівчинка, ось мені і квітка!))

Дуже старалась, щоб строчки були рівненькими, виходило це з перемінним успіхом. Загалом я задоволена і виходити в люди мені не соромно з цією сумкою, навіть незважаючи на недоліки. Сподіваюсь, інтерес до шиття не згасне і я з часом відпрацюю навички охайного шиття. А поки тішусь результатом і навіть випробувала сумку у триденній подорожі до Києва. Їхала, не обтяжуючи себе речами, і все, що мені було потрібно, вмістилось у сумочку. 

Буду рада почути ваші думки і особливо зауваження майстринь, які мають досвід у шитті. Постараюсь врахувати ці зауваження у майбутньому.