Рідненька (схема)

Давно я не писала до блогу. Але це зовсім не означає, що мені нема про що розказати. Адже є і нові схеми, і нові відшиви, і навіть два діючих передзамовлення (на схеми "Берегиня" за картиною Олега Шупляка і "Свята Покрова" за картиною Олександра Охапкіна). Зовсім скоро я порадую підписників своєї групи ВК ще одною новинкою за ілюстрацією Каті Дудник і не лише. А ще я закінчую один цікавий вишивальний проект і обов'язково презентую його вам, щойно заберу з багетки...Та натхнення — така непередбачувана і дивовижна річ, що часом не знаєш, куди воно тебе заведе. Отже сьогодні я хочу показати зовсім свіжу схему, яка народилась буквально за кілька днів, на хвилі цього самого раптового натхнення.

До корів в мене ніжність змалечку. В дитинстві ми з братом ціле літо проводили в селі у бабусі і дідуся, бігали босоніж по траві, гравію, розпеченому піску і навіть стерні. Їли черешні, яблука, абрикоси, не злазячи з дерев і обтираючи фрукти об себе. Допомагали дідусю качати мед. Порались з бабусею на городі. Доглядали курей, гусей і різне свійське птаство. А одним з найулюбленіших наших занять було випасання череди в балках і посадках. В череду ганяли корів з усього села, і було їх десь близько тридцяти. Це було доволі виснажливо — цілий день, за будь-якої погоди пильнувати хитру рогату худобу. Якась з корів обов'язково намагалась загубитись у заростях чи раптом згадати, що скучила за хазяйкою і гайнути в бік села. Та ми з братом любили це діло і дуже пишались, що місцеві казали в наш бік: "Ти ба! І не скажеш, шо вони городські!" Перше фото — ворота нашого двору... Це відносно недавнє фото, а коли ми були маленькими, то і воріт не було...
Ось такі спогади навіює мені цей сюжет, який я назвала "Рідненька". Чи то про бабусю, що з ніжністю обійняла корівоньку за морду, чи то про рогату розумницю і годувальницю, а може, і про обох це слово — рідненька, яке співзвучне з "ненькою", себто з "матінкою".

Процес схемотворчості

Розмір схеми у хрестиках: 150 х 116. Використано 45 кольорів у палітрі DMC (з них — 12 блендів). Бек, за невеличким винятком, лічильний, хрестик повний, трошки напівхреста. Основу рекомендую або чорну, або ж бежеву чи під льон. Можна також узяти вінтажну бежеву. На білій, гадаю, картина виглядатиме дещо пласкою.

Ось, власне, і все, що я хотіла вам сьогодні показати. Якщо сподобалась схема — пишіть мені, її можна купити. А мені, друзі, чогось закортіло домашнього жирнющого молока...