Іван Мазепа — одна з найцікавіших постатей нашої історії, з ім'ям якої пов'язано безліч міфів, вигадок, стереотипів і таємниць. Мій дідусь, мир його душі, не тримав вдома 10-гривневих купюр, бо на них зображено "того зрадника". І в моїй незайманій дитячій свідомості ім'я Мазепи надовго злилось з поняттям зради. Хоча, звісно, ніхто мені нічого тоді не пояснював. Уже в школі я дізналась, що Іван Мазепа був непересічною людиною, здобув ґрунтовну освіту, в тому числі у Європі, вільно володів 8-ма мовами, був блискучим оратором і вмів навернути співрозмовника на свій бік. Що час його гетьманування, а це 22 роки, дослідники пізніше назвуть "другою золотою добою українського мистецтва". І — найголовніше — те, що це не Мазепа зрадив Петра І, а саме московський цар порушив попередні домовленості, не лише посягнувши на гарантовані права та вольності Війська Запорозького, а й кинувши Мазепу напризволяще, не надавши жодного підкріплення, коли війська короля Карла ХІІ вже зайшли на територію України. Тож дійсно, поруч з іменем українського гетьмана назавжди закарбувалось слово "зрада". Тільки от важливо уточнити, що в надзвичайно складній політичній обстановці, балансуючи між двох імперій, Мазепа як раз не зрадив власним уявленням про майбутню долю своєї держави, яку він хотів бачити самостійною і соборною.
Московський цар зробив усе, щоб викоренити з українського люду пошану до Мазепи і залякати народ, влаштувавши криваві розправи в Батурині (тодішня столиця Гетьманщини) та інших містах і піддавши колишнього гетьмана потрійній анафемі. І довго ще потому словом "мазепинці" російська (а пізніше радянська) пропаганда зневажливо називала не лише прихильників Івана Мазепи, а й взагалі тих, хто був не надто лояльний до режиму і боровся за незалежність української держави. Згодом це ім'я витіснили з ужитку "петлюрівці" і "бандерівці". Проте сьогодні, коли ми маємо знову і знову виборювати своє право на незалежність і захищати цілісність України, погодьтесь, слово "мазепинство" як раз набуває позитивного сенсу.
Тож, як ви розумієте, коли в мене запитали, чи не зроблю я схему за ілюстрацією Юрка Журавля, на якій зображено Івана Мазепу, вибору в мене не було:) Звісно ж, зроблю! І зробила.
Робота Юрка Журавля |
Спершу думала, що мій Мазепа буде, як і Максим Залізняк, в холодній сірій гамі. Але перемогла тепла сепія. Процес схемотворчості був надзвичайно цікавим, бо я старалась передати хрестиками-напівхрестиками "пухнастість" коміра і шапки. Для цього, окрім рясного беку, довелось використати напівхрестики, що нахилені в різні боки.
Процес схемотворчості |
Отже, розмір схеми 88 х 120 хрестиків, 9 кольорів DMC, хрест, напівхрест (в обох напрямках), бекстіч. Канва має бути кремова, 14 (16) каунт (не дрібніше, щоб стібки не лягали надто щільно).
Іван Мазепа, схема від Кульбабки |
Кому подобається схема і хто хоче вишити нашого легендарного гетьмана, пишіть мені:) А хто хоче освіжити шкільні знання про Івана Мазепу і при цьому витратити не більше 15 хвилин часу, раджу книжечку від руху "Не будь байдужим", яку у відсканованому вигляді можна тут завантажити і прочитати (мені, як "історичному чайнику" було корисно, наприклад:))
А ще з численних портретів Мазепи мені дуже подобається ось цей, роботи Осипа Куриласа (того самого, за яким я вже зробила свого Тараса Шевченка). Поділюсь цією красою, хоча, звісно, сьогодні дослідники сперечаються, наскільки достовірно різні художники зображували зовнішність гетьмана.
Іван Мазепа, робота Осипа Куриласа |
дуже гарно написано! від себе додам, що Мазепа завжди в націй сім'ї був героєм нарівні з Бандерою. Мій батько цікавився історією і дуже багато книг мені пощастило прочитати саме про Мазепу. тому вишивати буду з величезним задоволенням!!!
ВідповістиВидалитиавжеж, я ж кажу, не дивно, що "бандерівці" заступили "мазепинців". Спадковість історична, все закономірно)
ВидалитиНу його постать завжди була "спірним питанням", в залежності від того, хто "глаголив". Але те, що це була визначна особистість - це факт. Я вважаю, що кожен, кому це питання цікаве, може його дослідити і сам для себе вирішити ким він був.
ВідповістиВидалития дотримуюсь тої думки, що це цілком нормально: переосмислювати історію, змінювати ставлення до особистостей і подій, а також нормально, коли в різних народів різні оцінки одних і тих самих подій та діячів. Просто правильно ти кажеш, треба самим визначатись.
ВидалитиА так... я навіть і не знаю, чи існує якась людина, яку б всі сприймали однозначно? гм....замислилась.