пʼятницю, 5 лютого 2016 р.

Козаки. Фінальна крапка!

"А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла...", як казав класик. День вартий того, щоб відкоркувати шампанське! Не менше. Що сталось? Я закінчила свій довгобуд!!!


Мова про козаків з журналу "Настуня", яких я розпочала на початку вересня 2014 року. І ось початок лютого 2016, минуло 17 місяців, без малого півтора роки, і нарешті я можу видохнути. Така гора з пліч впала.
 

Відверто кажучи, надовго я не закидувала цю вишивку, і доволі регулярно нею займалась. Але постійно були якісь паралельні процеси, і те, що спочатку планувалось на півроку, розтяглося на термін, значно довший.
Отже, вишивала нитками DMC по ключу на китайській Аїді 18 каунта кремового кольору, хрестиком у дві нитки. У схемі використано 14 кольорів, але зараз можу сміливо стверджувати, що одним з них можна було би пожертвувати без втрати для картинки. Йдеться про символ "стрілочка", я заміняла його у більшості випадків на "е" або на "+", залежно від того, яких хрестиків поруч ближче. В цілому, кольорова гама, як не дивно, не набридла мені за весь цей час. А от сама схема — помотала нерви. Зробила для себе висновок, що прогон — не моє. Так, я знаю, є дуже якісний, "чищений" прогон, ті самі вишивки по фото, в основному, створюються прогонним методом, а потім доводяться до ума вручну. Власне, ці мої козаки — теж прогон, багато деталей виглядають розмазаними. Авжеж, результат не найгірший, і картина в цілому доволі пристойна. Але — не відмінна. І хоч я поклала на неї купу зусиль і часу, навряд чи назву найкращою своєю вишивкою. Масштабною? Так. Хоч 200 х 260 хрестиків — це, ніби, і не найбільший можливий розмір (28 х 37 см на Аїді 18). Та для мене цього було забагато.

І все ж таки це певний досвід. Наприклад, я тепер знаю, що осінь з "Настуні" я не вишиватиму. Бо ще одного прогону не переживу. Якщо тут було 14 кольорів, то скільки їх там в осені... Чур мене, словом!
Було на початок січня
Стало на початок лютого

В останній місяць я так добряче прискорилась, що вишила цілу чверть роботи, сама собі дивуюсь. Видно, "світло в кінці тунелю" мене підбадьорювало. Але коли до останньої чверті лишалось ще кількасот хрестиків, на мене найшло натхнення створити власну схему за ілюстрацією Сергія Овчаренка. І от Наталія Лісовенко вже встигла мене порадувати початком роботи по ній.
Вишиває Наталія Лісовенко по схемі Кульбабки
Вишиває Наталія Лісовенко по схемі Кульбабки
Вишиває Наталія Лісовенко по схемі Кульбабки
Найближчим часом віддам своїх козаків до багетки. А вже сьогодні-завтра розпочну новий процес. І що це буде — незабаром дізнаєтесь!:)
Дякую, що вболівали за мене і мій довгобуд:)

2 коментарі: