На жаль, не маю можливості десь помандрувати. Тож моє літо, як і весна, як і зима, минає в прогулянках довкола найближчих дворів і всередині моєї печери, себто квартири. Авжеж, не надто цікаво, але моя інтроверсія мене рятує. Я собі знаходжу заняття. Наприклад, з неймовірним натхненням малювалися в цьому місяці схеми. Аж кілька штук! Щось зі старого, щось нове і на одному подиху. Багацько треба редагувати і доробляти насправді, але фрагмент готової схеми можу показати
 |
| Фрагмент схеми від Кульбабки:) |
Відкрию секрет, на ці маки я вже навіть придбала матеріали! І дуже кортить їх відшити якомога скоріше (бідні, бідні козаки, яких я навіть не чіпала у липні!).
Та маки, і тим більше козаки ще чекають. Адже зараз у процесі в мене "Мережка". Покажу лише шматочки, все інше поки — секрет! Виходить казково. І чому я раніше не любила зелені чи світлі відтінки? Може, просто вишивала щось не те?:)
Все ж таки обожнюю вишивати (і малювати) квіти!
А ще цього місяця я оформила бджіл і козака Мамая, зварганила для себе баночку-гольничку і... примудрилась поранити ніготь металевими дверима. Добре, що на лівій руці, погано, що на вказівному пальці. Хай там як, а цей палець потрібний у вишивці. Тому у мене вимушена відпустка, доки палець у зеленці, вишивальна ломка і серіал "Менталіст" (який можна дивитись одним оком під вишивку, але зараз як раз — двома:)). А що хорошого рукодільного сталось у вашому липні, дівчата?
МАки - неймовірні!, неймовірні! Я час від часу заходжу на сайт Катерини Волкової (і на ваш блог), ніби в галерею, і щоразу дивуюся надзвичайному талантові розробки схем. Маки - чудові - і кольори, і комозиція. Шкода, що в наших умовах піратства повсякчасного порушення авторського права складно реалізувати натхнення і талант у можливіть зробити це засобом заробітку. Але раптом умови зміняться, а у вас уже є досвід))))) і колись не буде шкода продавати власні схеми))) Я б схему маків купила. Квіти подобаються, але на вишивку не надихають, мене захоплюють дерева (зараз аж 5 штук у роботі і купа схем лежить), але ваші маки незвичайні
ВідповістиВидалитиТе, що ви згадала мене в одному ряді з Катериною, мені страшенно лестить, але я розумію, що мені до її рівня далеко, як до Парижу рачки:) Правда! Я лише вчусь, і багато чого взагалі не показую. До того ж, Катя сама художниця, і це відчувається, хоч вона розробляє схеми за чужими малюнками, та те, як вона промальовує і продумає кожен хрестик і відтінок, — вражає! Я розглядаю її роботи з відкритим ротом і затамувавши подих. Це справді круто! щодо маків, то це не мій малюнок, я робила схему за аквареллю Рейчел МакНотон. По хорошому, щоби продавати схеми, треба спершу домовлятись про права з художниками. Та я ж тільки вчусь, мене ніхто не знає, навіть якщо я куплю права у художника, я навряд чи відіб’ю собі ці витрати. Тому поки я про подібне не думаю. Вчусь, вчусь, щось собі вишию, щось вдале — зберігатиму. А там, час покаже, моє це чи не моє. А цікаво було би поглянути на ваші процеси, Інно! Я й не знала, що ви теж вишиваєте!
ВидалитиЗвичайно, Волкова - талант і фахівець. Тим не менше у ваших роботах вражає, як за такий короткий термін ви досягнули такого професіоналізму і чуття кольору, форми, композиції (ясно, що є талант, але техніка - справа скурпульозної перфекціоністської роботи) . Маки і справді досконалі. Дещо в мене є відшите, але більше початого - я повільно просуваюся. Показати поки не можу, бо так ліньки приєднувати фотоапарат до комп"ютера і перекидати зображення))) Я вишивала в школі, при чому наша викладачка вишивку хрестиком не визнавала за мистецтво, нас вона вчила народним швам, мережці. Потім була пауза більше 10 років, і я думала, що вже до вишивки не повернуся, взялася за квілінг, нахом"ячила купу матеріалів)) А потім зайшла в магазин "Натхнення" на Малому ринку, щоб вибрати подарунок для подруги - і пропала)) Але не встигла взятися за хрестик, як вирішила спробувати бісер (ніколи мені не подобався, але побачила роботу колеги і захотіла вишити одну річ). Отака історія моїх процесів))
ВидалитиЗнаєте, Інно, я певною мірою згодна з вашою викладачкою, часто-густо вишивку хрестиком не можна назвати ані творчістю, ані мистецтвом. Для мене це, напевно, така медитація, спосіб втекти від негативу, і, як виявилось, дуже дієвий. Чарує, як на чистому полотні потроху вимальовується картина. Та і взагалі ручна робота — приємно повертає з небес на землю, для такого інтуітіща як я, це навіть корисно:) А от бісер мене не притягує. Та і технічно для мене було би важко вдома організувати бісерний процес. Може, колись і спробую, та поки не тягне. А от всілякі народні шви мені дуже подобаються, але самій спробувати не хотілось ніколи. Може, як дозрію колись до вишиванки))
Видалити