Пригоди новорічної кружки

Історія про те, як ідеї розбиваються об сувору реальність.

Потрапила мені до рук чудо-кружка під вишивку. Ось така. Синенька.

А також вийшла новорічна безплатна схема від  Ajisai. І шматок темно-синьої канви вдома був припасений. Все складалось якнайкраще.
Сюжет я вишивала два вечори, рукавички зробила блакитними, сніжинки білими, на темній канві вийшло дуже ніжно і ажурно.

Але позитивні моменти на цьому закінчились, і далі почалися розчарування. По-перше, вставка через товсту канву йшла дуже туго, отже, я зрозуміла, що в мене лише одна спроба, щоб запхати вставку з вишивкою всередину прозорої кружки. Але коли вже практично мені це вдалося, я помітила, що канва з одного боку посунулась вгору, малюнок деформувався, і знизу оголився синій пластик.

Розібрати конструкцію не вдалося (деталі зчепились намертво), отже, шляху назад не було.
Ну, добре, думаю, щось вигадаю, щоб замаскувати те неподобство.
Перше, що спало мені на думку, — декупаж. Що як по низу зробити сніжок-ялинки, щось таке. Подумати-то подумала, але я раніше не пробувала декупаж. Тож перша моя спроба була на цій багатостраждальній кружці. Цілий день мудрувала-мудрувала, але результат мене не порадував, я плюнула і все це діло розчинила. І спросто скористалась сріблястими наліпками-сніжинками.

Виглядає все це доволі дивно, а ще й тріщинки пішли де-не-де на прозорому пластику, та і вгорі є щілина, куди може рідина попадати (запхати ж бо донизу не вдалося нормально). Тож наразі маю покалічену кружку, з якої пити не можна, а ще й вигляд у неї, як у побитого собаки. Ех, а така була задумка...
І сфотати теж добре не вдається! Світла в квартирі катастрофічно бракує.
Віддам кружку мамі, нехай буде для ручок і олівців. І не муляє мені очі, бо так безталанно вбила три вечори.
Зате купила ще дві заготовочки "під гаряче", спробую задекупажити:) Як вийде щось більш-менш пристойне — поділюсь.