Магія глини

Продовжую розказувати про роботи, з якими я взяла участь у конкурсі від "Картеля дизайнерів".

Цього разу я обрала сюжет, який мене давно чарує. Людина, що підкорює матерію, відчуває її, творить з неї диво, — для мене й сама є дивом. Глина — унікальний матеріал. Вона лишає у собі відбиток руки майстра, речі, виліплені з глини, зберігають тепло свого творця. Це справді щось магічне: перетворення безформенної маси на довершену річ.

Малюнок Михайла Дяченка

Малюнок Михайла Дяченка давно траплявся мені у мережі. І коли я вперше спробувала свої сили у схемотворчості, то знову згадала про цього гончара. А тут і конкурс трапився!
Як бачите, схема вийшла, що називається, "за мотивами". Тому я дуже хвилювалась, коли надіслала Михайлові фото готової роботи. На щастя, художник не закидав мене тапками, а цілком підбадьорив. Зрештою, я рада, що вишивка сподобалась не тільки Михайлові, а й тим, хто віддавав за неї голоси у конкурсі.

Розмір в хрестиках: 77 x 94 
Кількість чистих кольорів ДМС: 18 
Хрест, напівхрест, бек
Для придбання схеми — пишіть у приват

"Магія глини", схема О. Сергієнко (Кульбабки)

Я вперше вишивала на Белфасті. Щодо оформлення — то до останньої миті не уявляла, яким воно буде. В нашій єдиній пристойній багетці запропонували подвійне паспарту різної форми. Результатом я більш ніж задоволена.

Кожен раз, помічаючи на стіні цю картину, я думаю про творчість як явище, як чудо. А ще цей портрет видається мені дуже чуттєвим. Можливо, це асоціація з "Пігмаліоном" (і байдуже, що мій гончар творить глечик, а не жінку). І також я думаю, що і сама залюбки спробувала би виліпити щось на гончарному колі. Чи запланувати собі такий досвід на 2016 рік? А чом би й ні!