середу, 24 грудня 2014 р.

Краса без прикрас

Невмолимо насувається новий рік. Мої підсумки, в тому числі, рукодільні будуть пізніше. А поки — кілька думок, навіяних серветками з Яниного блогу.
фото Я. Бебре з виставки в Ризі

Так вони мене вразили, наче сніжинки, збільшені до метру в діаметрі. Математична краса. Нічого зайвого. Лінії, контури, візерунки. І чистий білий колір. Плетене білосніжне диво. Просто серветки, зв’язані простим чоловіком, далекобійником. І виставлені просто так. Без цілі продати. Без якогось там філософського підтексту. Без жодної концепції. Краса заради краси.
Чого ж мене це так зачепило? Раніше я не сприймала фразу про те, що краса врятує світ. Мені завжди здавалось її замало для ролі рятівниці. Ну, що таке краса без змісту? Ідею я цінувала навіть більше за форму, яка може бути недосконалою. І от щось сталось у моїй свідомості, що з’явився потяг до ось таких рукотворних речей. Гарних за своєю формою. Захопилась вишивкою. Стало приємно творити красиві речі, від яких жодної практичної користі. Яка користь від Дімовських ведмедиків, які прикрашають понуру стіну зйомної хати? Хіба що я усміхаюсь щоразу, дивлячись на них. І від сюжету, і від того, що я вишила це сама, від фактури ниток, які я тримала в руках, від того, як цікаво око змішує кольори і утворює картинку. Я просто усміхаюсь. Ось і вся користь. Це ж користь?
Фейсбуком покотилась хвиля підсумовувати рік фотками з життєпису. І деякі автоматично утворені підбірки вражають контрастом, який вони утворюють з тим жахіттям і божевіллям, в якому ми прожили цей рік. Так, ніби не було загиблих, поранених, зниклих безвісті, закатованих, перемог і поразок, надій і розчарувань. А був "чудовий рік, який ми прожили разом"... І моя вишивка попала в мій фейсбучний фотозвіт. У країні війна, а в мене квіти на тканині. Ниточки. Голочки. Краса! Чи врятує вона мій особистий світ? Чи, може, це виглядає так само безґлуздо, як сюжет "пиріжка":
илья старается скорее 
уравновесить зло добром 
увидел парни бьют мальчишку 
красиво рядом станцевал 
А ви як думаєте?
Аґрус, який я вишила, та ще не показувала,
але обов’язково це зроблю пізніше

2 коментарі:

  1. Неможливо відшукати якусь вигоду від хоббі, окрім душевної насолоди.Я рада, що ще десь проводяться отакі виставки просто так, не з метою щось комусь продати, а з метою поділитися своєю насолодою.

    ВідповістиВидалити